Прямих доказів на точний час виникнення і одомашнення курей наука поки немає. Тому цей час приблизно визначили на основі матеріальної культури. В господарствах неоліту, як тільки виникло землеробство, почали культивуватися землі і припускають, що почали одомашнювати тварин, в тому числі і курей. Батьківщиною домашньої птиці є Південно-Східна Азія. Там поширені кури виду Gallus, сімейства фазанів. Від фазанів кури відрізнялися наявністю гребеня.  У природі розрізняють 4 породи, від яких потенційно і можуть походити наші сучасні кури. Найбільш подібним за рядом ознак є вид червоних джунглевих кур (банківські). Це лісові кури, які живуть на чагарниках і місцях, де росте бамбук. Харчуються зерном, фруктами, комахами, черв’яками.  Літають по деревах, але гнізда роблять  на землі і відкладають від 4 до 13 яєць. Вага цих представників коливається від 500 до 750 гр., самців – 900-1250 гр. Оперення різноманітне – червоне, золотисте в поєднанні з чорними смугами. Мають червоні гребні, вушні мочки – червоні або білі.

Сірі джунглеві кури живуть лише в Південній Індії. Вони мають сріблясто-біле оперення. Ці кури легко приручаються і здатні розмножуватися в неволі. У представників своєрідна будова пір’я, на них є емалеподібні бляшки білого або жовтуватого кольору. Такої будови пір’я не зустрічається в жодної представниці курей.

Третій вид курей поширений на Цейлоні. Вони не мають стадного почуття, характерним для банківських курей. Живуть парами, що не є характерною ознакою для інших видів. Гнізда будують на деревах.

Останній вид мешкає на о. Яві і на ближній до нього територіях. Вони мають невелику вагу і виглядають маленькими. Вони мають довгі хвости і у них відсутні парні мочки, а є лише одна посередині горла. Не зважаючи на велику плодючість, цей вид не є прямим родичем домашніх.

З повагою, команда ТзОВ «Агротехніка»